Правознавець В. Точиловський ствердив, що Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року є «гібридом процесуальних моделей», а В. Гмирко продовжив цю думку і наголосив, що цей кодекс «створений методом еклектичного склеювання фрагментів процесуальних порядків різних типологій».
Ці красиві «наукові» дефініції відділяють нас від зовсім іншого Кримінально-процесуального кодексу, де «істина» у справі встановлювалась методом простого, але напрочуд ефективного переконання. Так, на радість натовпу, розгаряченому пресою, був ухвалений вирок у одній із резонансних справ, де прокуратура просила довічного позбавлення волі, а громадськість залишилась невдоволеною, що касаційний суд зменшив покарання з 15 років до десяти.
Один мій знайомий, любитель висловлюватися образно, так і сказав мені: «Ти повія від правосуддя, якщо захищаєш цього чоловіка».
Подаю уривок з протоколу допиту свідка у цій справі, начальника міліції К. (т. 4, аркуш справи 139):
«Показання, які я давав раніше, я давав без захисників і із застосуванням морального та фізичного впливу. Мене тримали в прокуратурі дві доби безвиїзно, мені говорили, щоб я сказав, що стріляв Л., однак я цього не бачив, а тому і не сказав.
Я не спав, не їв, незнайомі люди надівали мені на голову поліетиленові пакети, я двічі втрачав свідомість, я 48 годин перебував у наручниках.
Зайшли троє, які сказали, що якщо я не скажу, що стріляв Л., що в нього була зброя, то буде погано. Мене пристебнули наручниками, руки за спину, двоє тримали, а один одягав на голову. Пакет тримали так, поки я не втрачав свідомість. Я рушниці насправді не бачив. Я підписав би і заяву, що я убив Кеннеді. Три співробітника, які мене катували, сказали, що потрібно сказати, що стріляв Л. і що я бачив рушницю в машині. Все робилось, щоб скомпрометувати Л.»
В іншій, схожій справі, суддя, мій добрий друг і колишній адвокат мені прямо сказав: «Ярославе, я вірю, що його катували, але вибили з нього правду».
Оглядаючись на старий кодекс, я готовий приєднатись до багатьох критичних стріл на адресу КПК 2012 року. Але саме завдяки цьому кодексу поволі відходять у минуле методи, які забезпечували майже 100% обвинувальних вироків.
Фото: Феміда, що потурає тортурам, сама заслуговує на таке крісло. Крісло для тортур (Музей тортур, Сан-Маріно)
источник: racurs.ua