Як бізнес допомагає Україні вчитись мріяти

24 квітня 2019 року, напередодні Всесвітнього дня бажань, у CEO Club Ukraine відбулась презентація колекційного спецвипуску журналу “Новое время” — “Мрії заради життя”. Ініціатором проекту став благодійний проект 1+1 медіа Здійсни мрію.

Спецвипуск “Мрії заради життя” є частиною великого руху “Здійсни мрію”, який ставить перед собою завдання навчити Україну та українців вільно мріяти заради поступу суспільства вперед. 

Delo.ua поспілкувалось з бізнесменами, завдяки внеску яких цей проект багато в чому став реальністю. 

Іван Світек, генеральний директор Альфа-Груп в Україні, голова правління Укрсоцбанку

Як бізнес допомагає Україні вчитись мріяти

– Чому Ви сьогодні тут і чому це важливо?

– Тому що допомогли зробити спецвипуск про важливість мрії у житті “Мрії заради життя” з журналом “Новое время”. Ми вважаємо, це мегаважливе завдання, оскільки без великих мрій — немає великих справ. Україна знаходиться в точці, де очікують великих справ. І якщо не мріють діти, не мріє ніхто. Ми вважаємо, що це важлива ініціатива, із задоволенням це підтримуємо і отримуємо емоції від того, що ми бачимо, як змінюються інші, від щастя дітей. І останнє, я вважаю, круто мріяти, але ще крутіше — здійснювати мрії!

– Яка втілена мрія запам’яталася в проекті “Здійсни мрію”?

– Була історія, коли хлопчикові дали можливість вести поїзд, я з такою заздрістю дивився і думав “я теж хочу”(сміється). Ось, колеги підказують, що вже придумали, що подарують мені на День народження!

– До речі, а Ваші мрії. Ви пам’ятаєте, про що мріяли в дитинстві, що здійснилося, про що мрієте зараз?

– Так, цікаве питання. Сьогодні вранці ми саме обговорювали, що є не тільки діти, які не вміють мріяти, дорослі теж не мріють. У дорослих з’являються цілі, бізнес-завдання. У мене є мрії, не всіма можу поділитися, але в дитинстві я мріяв. І бачив себе великим керівником, що й здійснилося. Я хотів бути будівельником, і от сьогодні я будую найбільший банк. Я думаю, якщо б тодішній хлопчик з Праги побачив себе сьогодні, то абсолютно б не повірив. Я б пишався собою.

Сергій Олексієнко та Дмитро Погребицький, співвласники мережі ресторанів PESTO CAFE

Як бізнес допомагає Україні вчитись мріяти

– Як Ви дізналися про цей проект? Як виникла ідея долучитися?

СО: Ми дізналися про проект, коли були на тренінгу Іцхака Пентусевіча, там виступала директор з маркетингу 1+1 Світлана Павелецька, вона показала відеоролик, розповіла. Ми дуже загорілися, дійсно, зацікавив цей проект, і ми захотіли взяти в ньому участь. Нашу увагу привернуло, по-перше, те, що реалізуються мрії тяжкохворих діток, які борються з хворобою. А по-друге, те, що цей проект вчить дітей мріяти. І ми віримо в те, що коли діти навчаться мріяти, вони дійсно потім зможуть змінити країну, світ, в якому ми зараз живемо, в якому багато проблем. Плюс ми віримо в те, що цей проект зробить їх більш сміливими, в майбутньому вони стануть кращими, ніж ми.

– Що зараз реально робите в рамках проекту?

СО: Ми зараз збираємо гроші на Мріємобіль для хлопчика Ромчика: з кожної проданої піци ми перераховуємо 5 гривень, плюс продаємо в нашій мережі ресторанів наклейки по 20 гривень. За два тижні акції ми зібрали близько 250 тисяч грн. У нас мета зібрати півмільйона. Я думаю, що до червня ми впевнено досягнемо цієї мети.

– Що ви відчуваєте, коли рухаєтеся до мети?

СО: Нам приємно.

ДП: Нам не тільки приємно. Ми робимо добру справу — автомобіль, який буде в подальшому в Охматдиті возити дітей і служити довго для того, щоб дітки, які не можуть ходити, пересуватися, відчували себе комфортно, отримували новий ефект. Це дуже важливо.

– Яку роль відіграють мрії в вашому житті, в дитинстві, зараз? Ви не розучилися мріяти?

ДП: Ми тільки вчимося мріяти насправді. У нас якось в дитинстві важко з мріями було, все було жорстко, про мрії ніхто не говорив. Ми сподіваємося, що наші діти будуть більш щасливі.

СО: Я думаю, що зараз у нас все-таки не мрії, а цілі, на жаль. У мене є мрія — я хочу стати чемпіоном світу з літакового спорту.

ДП: У мене мрія — жити в щасливій успішній країні, в якій все добре, в якій немає війни, в якій всі люди щасливі, щоб Україна вийшла на трошки інший рівень.

Юрій Логуш, співзасновник літературного конкурсу “Коронація слова”

Як бізнес допомагає Україні вчитись мріяти

– Ми почали працювати з 1+1 ще 20 років тому. Чому долучилися до цього проекту? Тому що діти — наше майбутнє, і ми прагнемо будувати для них кращу країну. Банально говорити, але окрім слів мало хто щось робить. І в цілому світі таке: у школах вчителі отримують мізерну платню, діти часто приземлені. Отже ситуація в Україні не унікальна. Але якщо є така організація, яка заохочує дітей мріяти, то це чудово. 

Кілька років тому у нас з’явилася ідея номінації, коли не тільки дорослі пишуть до дітей, а так само і підлітки можуть писати до дітей відповідного віку і до дорослих про свої переживання. Треба дати дітям зрозуміти, що вони — майбутні громадяни, можуть впливати на дорослих, а дорослі мають бути чутливішими до дітей, адже ті мають кращий емоційний інтелект. 

– Як це пов’язано з проектом “Здійсни мрію”? 

– Ми якраз думаємо в цьому напрямку спільного проекту… Є на Заході книжка хлопчика, який розмірковує про те, що існує рай… Переважно для дітей написано. Він вже помер. Але діти мають досвід, який вони своїми діями, словами висловлюють — а ніде воно не зафіксовано. Ця фіксація, я думаю, буде потрібна. Так, є дитяча література в світі, але немає проектів “діти до дітей” і “діти до дорослих”. Ми передбачаємо, що рукопис будуть писати підлітки, здавати, експерти читати, ставити бали і тоді журі обиратиме найкращі. 

– Чому взагалі мріяти важливо? 

– Якщо мрієш, є більше поступу до людського прогресу. Інакше маємо просто репродукцію. Робимо те, що робили весь час, поступово воно деградує і пропадає… Суспільство заслуговує на фантазію, творчість — нові люди дивляться на ті самі задачі, що інші не змогли розв’язати, і знаходять свій шлях розв’язання! Ну, Ілона Маска згадували, його революційний проект вже в космосі.  

– Що Вам найбільше сподобалося у проекті “Здійсни мрію”?   

– Діти, які чогось не можуть, або хворі, а їм дали можливість радіти — це дивовижно. Спілкуватися, створювати комунікацію — це є ключовим для людського буття. У суспільстві дитина стає кращою, добрішою, співчутливою брат до брата. Братерство засноване на ідеї християнських принципів, іудаїзму, інших вір — воно має значення.

Зоя Литвин, голова громадської організації “Освіторія”, засновниця Новопечерської школи

Як бізнес допомагає Україні вчитись мріяти 

– Завдяки вашій громадській організації “Освіторія” та проекту “Здійсни мрію” в українській школі масово проводиться Урок мрії, який підготували професійні викладачі. Таке масове “виробництво” мрійників — воно взагалі правильне?

– Так, тому що школа — це, по суті, масове виробництво. Але так було раніше, зараз школа — це місце, де дітей збирається багато, але школа вже поступово вчиться адаптуватися під потреби кожної дитини, розуміти, що діти дуже різні. Такі ж різні, як і мрії. Ми цьому навчаємо вчителів, і ми мріємо, щоб українська шкільна система освіти була найкраща. І насправді, добробут держави, стан економіки держави, рівень щастя, здоров’я — це все залежить від того, як ми навчаємо наших дітей. Як ми навчаємо сьогодні — це те, як ми будемо жити завтра.

Є пряма кореляція між рівнем щастя в країні, між навіть тим, наскільки діти потім втілюють свої мрії, стають підприємцями, винахідниками — це залежить від їхніх мрій у дитинстві. Тому дуже важливо, щоб не лише в родині, де часто цього не роблять, але і в школі був привід з дітьми поговорити про мрії і ці мрії підтримати, або навіть підштовхнути до їх здійснення. І саме тому ми з двадцяткою кращих вчителів України за рейтингом Global Teacher Prize Ukraine збиралися і креативили над цим Уроком мрії.

До того ж ми попросили також надсилати свої ідеї до цього уроку всім бажаючим вчителям…Ми використовували Padlet, його прогресивні інтерактивні вчителі роблять, люблять і самі на уроках використовують. Коли ми зібралися вже з нашою ТОП-20, ми були здивовані, наскільки їх багато, і наскільки прекрасні ідеї. Нам було дуже важко протягом цих двох днів трансформувати ці ідеї і складати такий варіант Уроку мрій.

– Яка головна ідея Уроку мрій?

– Навчити дітей мріяти, розрізняти, що таке мрії, а що таке бажання, і зробити перший крок до того, а як можна цю мрію втілити. 

– Ви сказали, що вже проведено 7 000 уроків в Україні?

– Так, він доступний, він відкритий. У нього на цей момент вже 15 тисяч завантажень. 

– Вчителі самостійно його проводять?  

– Так. Тому що вчителі в Україні — вони досить активні і вони спраглі до знань, вони спраглі до інноваційних ідей. І коли ми їм запропонували цю ідею, а разом з нею готовий урок, пропрацьований найкращими вчителями-методистами, з красивими візуалізаціями, промальованими художниками. І запропонували до 1 вересня показати цю тему або до Дня вчителя, або до інших подій, вони цим скористалися. Наші вчителі шукають такі можливості.

Зі свого боку “Освіторія” буде і надалі тримати цей урок у фокусі уваги. Зараз ми отримуємо зворотній зв’язок  вчителів, які цей урок проводили. Багато хто нам пише: “Ви знаєте, наші учні ще запропонували таку гру про мрії… А хтось розказав про таку невеличку документалку про мрії”. У селах завжди вчителі креативніші. Тому що там менше ресурсів, і їм доводиться більше створювати можливості креативом, власним розумом.

– А ви мріяли у дитинстві? Якісь ваші мрії здійснилися? 

– Наприклад, у мене, коли я зростала, була неповна родина. І я часто мріяла в дитинстві, уявляла, якою буде моя родина, як виглядатимуть мої діти, як виглядатиме мій чоловік, як буде виглядати наш дім, що в нас буде собака… Ну це не така амбітна мрія, але вона життєво важлива. І  мабуть, роки два тому, коли ми в домі “ганялись” на кухні, готували, хіхікали, обсипалися борошном всією родиною, і в мене трапилось дежавю. І я зрозуміла, що в мене діти, мій чоловік, в мене навіть такий самий пес і такий самий дім, як собі це там мріяла, лягаючи спати, в 7-8 років. І я навіть цього не усвідомлювала, але це був такий стоп-кадр, і я згадала цю картинку, що ось вона. Це був цікавий момент. 

источник: delo.ua

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here