Спорт новости в Одессы
Найбільш довершений орган центральної нервової системи людини, мозок, має непросту будову. Він складається з багатьох відділів – таламусу, гіпоталамусу, гіпокампу, кори великих півкуль тощо. Проте основним елементом кожного з них є нервові клітини, що посилають один одному імпульси і таким чином немов “спілкуються” між собою.
Саме процесами, що відбуваються усередині складної системи головного мозку, можна пояснити майже будь-яке явище у житті людини – від депресії до кохання та ейфорії, що виникає у людей, коли вони займаються сексом або ж спортом.
Сум та депресія
Так, наприклад, пряму залежність до процесів у мозку має почуття суму. Це вдалося з'ясувати 2018 року за допомогою методики інтракраніальної електроцефалії, що полягає у імплантації електродів або ж дротів усередину черепа та на поверхню мозку людину.
Оскільки процедура проводиться за допомогою хірургічного втручання, у дослідженні взяли участь пацієнти, яких так чи інакше потрібно було прооперувати і які вже мали електроди у мозку – 21 людина, хвора на епілепсію (раніше електроди використовувалися для того, щоб визначити, який саме з відділів мозку у хворих є причиною епілептичних припадків).
Вчені фіксували активність мозку пацієнтів протягом 10 діб, а ті, своєю чергою, записували, який мають настрій, у щоденнику.
Після завершення експерименту з’ясувалося, що коли 13 пацієнтів з 21 мали поганий настрій, він супроводжувався певними проявами мозкової діяльності – а саме збільшенням комунікації між клітинами мигдалевидного тіла (регіону мозку, що задіяний у обробці емоцій) та гіпокампі – регіоні, що відповідає за пам’ять, а саме перехід короткотривалих спогадів у довготривалі. Дослідження довело, що такі явища як тривожність, депресія та поганий настрій є не просто емоціями, а мають фізичне уособлення у мозкових процесах.
“Для багатьох пацієнтів важливо усвідомлювати, що коли вони сумують, це пов’язано з реакціями у мозку. Це може зняти стигму з проблеми, і заохотити їх розпочати лікування”, – наголосив один з головних авторів дослідження Доктор Вікаас Сохал (Dr. Vikaas Sohal), фахівець з психіатрії з Університету Каліфорнії у Сан-Франциско.
Кохання
Розкласти на складники можна також і кохання. Так, відомо, що ранні стадії закоханості за своєю суттю мають багато спільного з обсесивно-компульсивним розладом. Обидві “недуги” характеризуються досить низьким показником серотоніну, тривожністю та нав’язливим мисленням.
Примітно, що під час ранніх стадій закоханості рівень молекул, що відповідають за стресові реакції, також є дещо збільшеним. Однак приблизно через півтора року від початку стосунків він, як і рівень серотоніну, повертається до норми.
Дослідники Хелен Фішер з Департаменту Антропології Ратґерського університету та Семір Зекі з Університетського коледжу Лондона також з’ясували, які саме частини мозку відповідають за почуття закоханості.
Так, стало відомо, що підвищена активність відбувається у тих ділянках мозку, що входять до системи винагород – групи структур, що відповідають за стимулювання бажань, потягів, їхнє задоволення та наступну винагороду.
Ті ж зони мозку, окрім гіпоталамусу, активує батьківська любов, через що вчені припускають, що саме вони можуть відповідати за сексуальну складову кохання.
Натомість знижена активність у закоханих спостерігається у фронтальних та передфронтальних ділянках мозку, а також у мигдалевидному тілі. Перші відповідають за виконання функцій аналізу, ухвалення суджень та прогнозування можливих результатів подій, а мигдалевидне тіло – за почуття страху та навчання на помилках.
Секс та спорт
Значний вплив на мозкову діяльність має секс. Так, відомо, що інтимні стосунки, подібно до споживання улюбленої їжі, гри в азартні ігри та прослуховування улюбленої музики, спричиняють викиди допаміну – хімічної речовини, що відповідає за задоволення.
Інтимні стосунки здатні навіть притуплювати біль. Це доводить дослідження, проведене німецькими вченими у 2013 році, – у 60 % опитаних вченими людей, які займалися сексом тоді, коли у них боліла голова, симптоми мігрені або полегшилися, або зникли повністю. Феномен пояснюється тим, що під час сексу виділяється велика кількість природного знеболювального – ендорфіну.
Суттєво покращити настрій може також спорт. Адже, коли людина починає робити вправи, мозок сприймає це як стрес і, щоб захистися від нього, виділяє спеціальний білок – нейротрофічний фактор мозку, що сприяє виживанню нейронів та їхній взаємодії.
Одночасно з ним у кров надходить ендорфін, що мінімізує дискомфорт від вправ, блокує біль та навіть може спричинити ейфорію. Ці два елементи роблять заняття спортом приємними та навіть можуть викликати звикання, подібно до того, що спричиняють морфій, героїн та нікотин.
Причому найкраще вони діють, якщо людина ніколи раніше не займалася спортом або не робила цього протягом тривалого часу.
Вживання шоколаду
Впливає на діяльність мозку й їжа. Насичений вітамінами, мінералами та антиоксидантами раціон живить мозок та береже його від “окислювального стресу” – залишків вільних радикалів. А фаст-фуд та продукти, багаті на рафінований цукор, навпаки є шкідливими. Вони не лише порушують регуляцію рівня інсуліну, викликають запалення та окислювальний стрес, а й можуть викликати погіршення настрою та навіть спричинити депресію.
Одним з найкорисніших для мозку продуктів є шоколад. Попри той факт, що до складу нього входить багато цукру, він не лише не зчиняє негативного впливу на діяльність мозку, а навпаки, покращує її. Це підтверджує дослідження, проведене 2016 року австралійськими вченими.
“Ми з’ясували, що люди, які вживають шоколад хоча б раз на тиждень, виявляють кращі когнітивні здібності”, – зазначає один з авторів праці Мерріл Елаяс.
На думку дослідників, це трапляється насамперед завдяки основному складнику шоколаду – какао, що є багатим на флавоноїди. Ці речовини покращують приливання крові до мозку, а також накопичуються у ділянках мозку, задіяних у навчанні та пам’яті (зокрема, у гіпокампі), через що когнітивні здібності суттєво поліпшуються.
Какао містить також велику кількість антиоксидантів, які захищають організм людини від впливу вільних радикалів та запобігають передчасному старінню клітин мозку.
Натомість тезу про те, що шоколад та цукерки є корисними для мозку через наявність у них цукру – тобто глюкози – спростовують. Так, Уляна Супрун називає це лише міфом.
“Надлишок солодкого швидко вилучається з крові та до нейронів не потрапляє. Тож хоча солодке та жирне дає тимчасове задоволення, але зрештою не допомагає”, – наголошує вона.
источник: tsn.ua
SEO продвижение в Одессе
