Скандальна схема «Роттердам+»: скільки втратили українці та чи можна було цьому запобігти

Початок схеми «Роттердам+»

Як сказав старший детектив НАБУ Михайло Романюк у програмі «Що це було?», слідство зібрало докази про змову представників групи компаній, які працювали над тим, аби потрібні рішення були ухвалені.

Читайте також: Чи можна притягнути до відповідальності Порошенка по справі «Роттердам+»?

Кримінальне провадження у цій справі було розпочато ще у березні 2017 року. 8 серпня НАБУ затримало одного з фігурантів, члена регулятора енергетики НКРЕКП на момент ухвалення рішення по «Роттердам+» Володимира Євдокімова. Вже 9 серпня Солом’янський суд відправив його за ґрати з можливістю внесення застави в розмірі 1,9 мільйона гривень.

Також НАБУ 8 серпня повідомило про підозру шістьом особам, причетним до запровадження формули «Роттердам+». Водночас, екс-глава регулятора, колишній співробітник Roshen Дмитро Вовк ще понад рік тому виїхав з України. А днями радника гендиректора «ДТЕК Східенерго» Бориса Лісового суд погодився випустити під заставу у 10 мільйонів гривень.

Через схему «Роттердам+» Україна переплатила 35 мільярдів гривень

Чому схему не припинили раніше

Романюк пояснив, що НАБУ не могло цього зробити. Натомість є регулятор, що може переглянути цей порядок, але для цього необхідно відстежити звіт і його виконання. Але регулятор цього не зробив, бо згідно з законом, який ухвалили у вересні 2016 року, повноваження у регулятора забрали.

Регулятор не проводив відстеження регуляторного акту і не хотів його зрозуміти. Він не прагнув показати споживачам і суспільству те, як працює порядок і на скільки збільшився тариф, а також оплата за вироблену і продану електроенергію,

– наголосив детектив НАБУ.

Що відомо про справу щодо формули «Роттердам+»

Фірма ICU придбала євробонди ДТЕК, які зросли у ціні на 60% якраз після ухвалення формули «Роттердам+» (порядку формування прогнозної гуртової ринкової ціни електроенергії). У НАБУ вважають, що ця схема «дозволила невстановленим особам, в інтересах яких діяла НКРЕКП, отримати надприбутки».

Раніше співвласником і головою ради директорів ICU була екс-глава НБУ Валерія Гонтарєва. В ICU працював Дмитро Вовк, який згодом очолив НКРЕКП, і якого НАБУ підозрює у змові, вчиненій при затвердженні формули «Роттердам+». 

Читайте також: Роттердам плюс-мінус: чому це не про покращення

Також слідство вважає, що споживачам електроенергії протягом 2016 та 2017 років завдано збитків на 18,87 мільярда гривень, із яких 14,3 мільярда отримали приватні компанії, які й ініціювали запровадження формули «Роттердам+».