2019 рік в нас дуже складний

Оксана Маркарова, яка нещодавно парламентом була призначена міністром фінансів України, в інтерв'ю журналісту та ведучому програми розслідувань 1+1 “Секретні Матеріали” Євгену Плінському розповіла про тривалу роботу над бюджетом, реформою податкової та митної служб, а також про фінанси, які будуть отримані після легалізації “євроблях” і нових розцінок на поштові посилки. 

У новому статусі вона презентувала Верховній Раді проект державного бюджету на 2018 рік, тому взяла всю відповідальність за показники на себе та свою команду. Розмова з Макаровою записувалась 20 листопада. 

– У суботу, 27 жовтня в Facebook я виклав нічне фото Кабміну з жартівливим дописом. На ньому в усій будівлі світилося єдине вікно. Ви прокоментували мій пост, що це вікно Мінфіну. Над чим тоді працювали?    

– Мінфін постійно працює. Мабуть, це єдине з міністерств, яке не зупиняє роботи. Тому це не виняток з правил. Ви можете часто побачити в Мінфіні людей і на Грушевського, і на Подолі в пізній вечір.

– Чому так? Не вистачає часу?

– У порівнянні з європейськими Мінфінами наш досить маленький. Коли ми в 2015 році проводили порівняння, то для країни такого розміру і такого розміру бюджету, в нас досить невелике міністерство. Приблизно 700 осіб – це всіх разом. З одного боку не вистачає людей, а з іншого – багато змін. З третього – є поточна робота і багато змін, які потрібно робити.

– Ви обмежені в часі більше тактично чи все ж стратегічно? Наступного року будуть подвійні вибори, і ваша робота на посаді міністра теж обмежена часом. Чи не змушує це вас працювати більше над виконанням поточних завдань, відкладаючи стратегічні “на потім”?

– У Міністерства завжди є і стратегічні, і тактичні завдання. Насправді, коли я прийшла в Мінфін ще з Наталією Яресько в кінці 2014, ми одразу як включились у поточну роботу, так і почали над стратегічними змінами працювати. Наприклад, середньострокове бюджетування.

Те, що я для себе вважала завжди пріоритетом, ми над ним почали працювати, в 2016 затвердили концепцію, підготували законопроект – це така довга історія, яка тільки зараз вийшла на фінішну пряму. Я більше переживаю зараз про зміни до бюджетного кодексу, щодо запровадження трирічного бюджетування, ніж за бюджет. Я вважаю, що це дійсно змінить правила гри. Це одна з найбільших реформ у публічних фінансах, тому ми постійно шукаємо баланс в Мінфіні між видатками та доходами, але так само правдиво, що треба шукати баланс між тактичними цілями, маю на увазі фінансування країни, щоб воно було ритмічним.

У будь-якій країні, яка знаходиться в програмі МВФ, і з такими виплатами із боргу на наступні роки фіскальна і макроекономічна стабільність є ключовим пріоритетом для наших кредиторів

Щоб все виконувалось вчасно і стратегічними змінами, які обов’язково потрібно підтримувати як в публічних фінансах, так і реформою інших міністерств. Охорони здоров’я, освіти… будь-яка реформа є справжньою лише тоді, коли вона забезпечена ресурсом.

– Передвиборчий процес, якого всі очікують і який вже фактично триває, тисне на Вас?

– Останні чотири роки легко не було, мабуть, ніколи. Виклики щороку різні. Виклики 2014-2015 років – це виклики нестачі фінансів, пустої казни, втрати територій, втрати Росії як ринку збуту, глибинні перетворення та падіння економіки.

Ми не запроваджуємо ці норми, щоб зробити людям незручно. Навпаки, наше глобальне завдання – захистити кінцевого споживача

Зараз економіка зростає уже 11-й квартал поспіль, зараз інші виклики і вони постійно змінюються. Щодо передвиборчого року, то тяжче вести дискусії, бо наші колеги в парламенті і всі, з ким ми співпрацюємо, дивляться на всі процеси через призму очікування двох виборів. Нам треба досі ухвалювати багато непопулярних рішень. А ухвалювати такі рішення в передвиборчий рік і рік виборів політикам дуже важко.

– Як вирішуєте цю проблему?

– Дискусіями. Щось вдається, щось ні, але рухаємося далі.

– Реформа ДФС – одне зі стратегічних завдань. Що з нею? На початку листопада президент дав доручення провести розділення ДФС та митниці, які були об’єднані після 2014 року, та провести конкурс на керівників митниці та податкової.

– Надзвичайно складне питання. Насправді ця реформа почалася ще задовго до 2014 року при Міністерстві доходів і зборів. Коли ми прийшли в 2014-2015 роках, дискутували щодо цього питання, і всі міжнародні партнери наполягали, щоб ця реформа була завершена, так як її розпочали і повинні завершити об’єднанням.

В об’єднанні митниці і податкової є певні плюси, безумовно, і є багато країн в світі, де це чудово працює. І я можу точно сказати, що за останні 3,5 року ми побачили, що у нас це не просунулось та не завершилось, і вийшла така собі незавершена реформа. Ми з одного боку почали об’єднання ДФС та митниці, але у фінальний стан не дійшли і можна сказати, що не отримали плюсів від цього об’єднання, а мінусів отримали багато. 

Це вже третій підхід до цієї реформи за останні чотири роки, на цей раз її треба вже взяти і зробити

Коли я стала в.о. обов’язків міністра, ми знову відкрили цю дискусію і нам вдалося переконати наших міжнародних партнерів в тому, що треба відступити від цієї реформи на крок назад, залишити в реформі ті ключові речі, які нам потрібні. Тобто в межах податкової має бути одна юридична особа і чітка вертикаль.

У межах митниці теж має бути чітка вертикаль, але більше є можливість завершити цю реформу, якщо ми ці напрями будемо розвивати окремо. І ми це розуміння знайшли, і зараз на фінальній стадії опрацювання концепції. Саме тому конкурс на очільника ДФС не був ініційований Кабміном одразу, тому що ми хочемо затвердити нову концепцію реформи і план, що розділить ці служби на два напрямки. Ми спочатку думали розділити на три, але без законодавчих змін неможливо.

Тому вирішили все ж на два – податковий і митний – і одразу розпочати конкурс на керівників обох напрямків.

– Усе це має відбуватись після узгодження з парламентом, чи це винятково в компетенції Кабміну?

– Це може відбуватися в дві стадії. І перша стадія розділення може бути реалізована рішенням Кабміну. Звичайно, для завершення реформи в середині кожного напрямку мають бути законодавчі зміни і в податковий, і в митний кодекси.

– А перший етап може бути розпочатий Кабміном. Час на все це є?

– Час на це обов’язково має бути, адже реформа ДФС – ключовий пріоритет не тільки для Мінфіну, а й для всього державного апарату. Якщо відступити на три роки назад, то побачимо, що весь цей час ідуть зустрічі Уряду, Мінфіну і у мене особисто з представниками бізнесу. І перелік питань, які бізнес ставить як нагальні, постійно змінюється, але одна річ в ньому залишається незмінною – адміністрування податків бізнес хоче бачити спрощеним, прозорішим і з мінімальним контактом з чиновником.

– Вони постійно про це говорять, але, як ми бачимо, це не дуже відбувається.

– Я би не сказала що не відбувається. Подивіться на відшкодування ПДВ. Зараз це питання, якщо і виникає в стосунках з бізнесом, то лише в контексті старого ПДВ, як недоперевірили, чи за ним є судові тяжби. А от після запровадження системи автоматичного відшкодування ПДВ це питання пішло з ТОП-10 питань бізнесу. Чому? Тому що створена прозора і зрозуміла система, яка дає бізнесу впевненість, що відбувається все в справедливий спосіб, фактор чиновників прибрано, корупція фактично зменшена в цьому напрямку і це стає вже робочим моментом.

Останній світовий тренд останніх років з збільшенням електронної торгівлі – це те, що більшість порушень мігрують в пересилання товарів поштою, а не просто перетин кордону

Так само в іншому питанні, як, наприклад, електронні послуги. Чим більше їх буде, тим більше полегшень для бізнесу. Але напрямів роботи дуже багато. Наприклад, податкові роз’яснення. Ще два роки тому ми ухвалили зміни в Податковий кодекс, якими дозволили Мінфіну давати податкові роз’яснення. Щоб не кожний платник податків писав в ДФС і просив роз’яснити якусь ситуацію. Є питання, які вимагають узагальнювального роз’яснення, і, по-перше, можуть використовуватись усіма платниками податків, а по-друге, всі податкові по всій країні будуть знати, “ось як застосовується ця чи інша норма”.

За 2018 рік ми видали 12 податкових роз’яснень. 5-6 ще в роботі. І я для себе це зробила пріоритетом – щомісяця видавати ці податкові роз’яснення.

– Із податковою ситуація більш-менш зрозуміла. З митницею що в нас відбувається?

– Зі слів бізнесу і самих митників – ситуація просто жахлива.

– Які зміни передбачаються під час відокремлення митниці? Відкрийте таємницю, які зміни плануються?

– Секрети технічні. Вони будуть розкриті, коли ми цю концепцію представимо, яка зараз опрацьовується на робочому рівні. Головна відмінність, мені здається, і це одна з причин, чому митницю і податкову треба реформувати як два окремих напрямки, у тому, що в податкової більші функція збору податків і сервісна функція для бізнесу.

Митниця – це в першу чергу безпекова функція, а по-друге, це адміністрування зборів, які виникають при перетині кордону. Для того, щоб митниця могла забезпечувати функцію захисту економічної безпеки, цей орган треба відновити як єдину митну вертикаль, в якій ми зможемо обрати професійних керівників як на національному рівні, так і на місцях.

Їхня заробітна плата, тих хто там буде працювати, має бути підвищена в результаті процесу конкурсу чи перенабору. І найголовніше – вони мають використовувати всі ті механізми, які використовують наші сусіди, починаючи від технічних, обладнання, сканерів, закінчуючи обміном інформацією.

– Тобто планується не просто технічне розділення митниці та податкової? Це побудова абсолютно нового відомства?

– Звичайно. Ми ж знаємо всі проблеми, які зараз існують у митниці, і ці проблеми пов’язані з різними факторами. Давайте будемо відверті. Десь це пов’язано з людським фактором, десь – з корупцією, десь – через взаємодію на місцевому рівні, десь – недофінансування, десь немає сканерів, а десь вони є, але їх виводять з ладу. Це питання відбудови потужної служби для “білого” бізнесу. Вона має бути сервісною службою. Тим, хто чесно перетинає кордон і легально везе товар, має стати легше. А для тих, хто намагається порушувати закон, – це має стати неможливим.

– У мене запитання від рядових митників. Вони скаржаться, що в них зарплатня від трьох до максимум семи тисяч гривень, забезпечення формою немає. У них взагалі великі складнощі з фінансуванням. Керівництво їм каже: “Немає грошей і все”. Чи заплановані якісь зміни фінансування та забезпечення митників на місцях?

– Питання фінансування – це друге питання важливості після ухвалення концепції і структури митниці. За аналогією створення інших структур будь-які органи мають бути меншими, але краще забезпеченими. При дії системи обміну та доступу до інформації, аналітична робота має складати більшу частину, а не механічна перевірка чогось. Це дозволить правильно перерозподілити кошти і направити їх туди, де вони потрібні, в тому числі на забезпечення тих, хто стоїть на першій лінії оборони.

– Тобто зарплати зростуть?

– Зарплати зростуть, але не тому, що ми збільшимо суму в бюджеті, а тому, що пріоритети всередині структури будуть змінені.

– Але в бюджеті закладено зменшення фінансування на ДФС. Звідки ж тоді зростання зарплат та забезпечення?

– У бюджеті 2019 року ми заморозили видатки на державну службу на рівні 2018 року. 2019 рік в нас дуже складний. В нас безпрецедентний рівень виплати за боргами. Водночас є низка пріоритетних реформ: медична, освітня… Цього року для публічного сектору, медицина, освіта тощо у нас підвищується фонд заробітної плати за інфляції +2%, загалом на 9%. А от державний апарат ми заморозили на рівні 2018 року. Але це не значить, що зарплати мають скоротитися. Це означає що всім треба подивитись на свої структури, провести оптимізації і шукати внутрішні ресурси.

Стосовно фінансування митниці, давайте ми до конкретних цифр повернемося тоді, коли будуть розділені дві структури, тому що поки що в бюджеті є загальна сума на ДФС. Водночас час ми заклали норму, що від перевиконання норми на митниці певний відсоток буде йти на потреби митниці.

Тому ми цю норму повертаємо, щоб мати механізми-стимули. Перевиконання індикативних показників митниці на зарплати та закупівлю обладнання митниця буде отримувати до 10%, якщо цю реформу, звісно, підтримає Верховна Рада.

– Як в цих умовах політичного тиску перед виборами провести об’єктивний конкурс на посади голів ДФС та митниці?

– Ви ставите абсолютно правильне запитання і я його ще доповню. Як заохотити професіоналів подаватися на конкурси в держсектор, особливо в такі складні структури як податкова та митниця. Якщо порівнювати 2014-2015 рік, то достатньо було лише оголосити конкурс на будь-яку посаду, кількість людей, які бажали працювати, була величезною. Зараз ми бачимо, що у багатьох конкурсах, які ми оголошуємо на дуже цікаві посади, ми не бачимо великої кількості людей.

Для того, щоб митниця могла забезпечувати функцію захисту економічної безпеки, цей орган треба відновити як єдину митну вертикаль, в якій ми зможемо обрати професійних керівників як на національному рівні, так і на місцях

Часткова втома, дехто не хоче публічності, дехто не хоче заповнювати електроні декларації. Цілий ряд факторів і така потужна критика сильно вплинули на бажання людей працювати в держустановах. Користуючись нагодою, я би хотіла заохотити всіх, хто нас читає, подаватись на конкурси, адже тільки серед гарного пулу кандидатів ми можемо вибрати керівників та заступників.

– Митниця і податкова – головні грошові потоки в державі. Як уникнути боротьби політичних кланів за ці посади і їхнього бажання поставити туди свою людину?

– Тільки прозорий конкурс і оцінка кандидатів. Конкурс не є панацеєю і дає гарний результат тоді, коли є гарні кандидати. 

– Президент дав чітко 45 днів. Встигнете?

– Швидкість – завжди пріоритет, але він не повинен бути за рахунок якості. Для того, щоб оголосити конкурс не на ДФС, а на окремі два напрямки, треба їх ухвалити як концепцію і розділити. Ми зі свого боку максимально швидко це готуємо і я дуже б хотіла, щоб ми це принаймні розпочали до кінця цього року.

– А хто окрім Мінфіну займається цією концепцією? Кого ви залучили до цієї роботи?

– Цим займається група в Мінфіні разом із нашою командою підтримки реформ. У нас постійно діє технічна місія МВФ, яка довгий час працювала за цим напрямком. Тепер коли в нас є проект, ми завершуємо внутрішні консультації, ми оголосили про це на Громадській раді і запропонували всім надати нам пропозиції з громадськості. І на розширеній групі разом з профільним комітетом почнемо цю концепцію опрацьовувати з ширшим колом, і після цього будемо готові йти на Кабмін, а там вже стандартна процедура: Міністерство економіки, Мін'юст, які будуть розглядати концепцію, дають свою оцінку і ухвалюємо на Кабміні.

Це вже третій підхід до цієї реформи за останні чотири роки, на цей раз її треба вже взяти і зробити.

– Ходять чутки, що Ніна Южаніна буде призначена керівником ДФС найближчим часом. Чи розглядається такий розвиток подій?

– Чутки обговорювати не дуже правильно. Ми з Ніною Петрівною працюємо над законом про податковий кодекс і будемо працювати над розділенням ДФС на два напрямки. Той, хто каже про її призначення на голову ДФС, пропустив, мабуть, те, що ми розділяємо ДФС на митницю та податкову, на голів яких буде конкурс.

– Розмитнення авто на єврономерах. Наскільки для Мінфіну ця тема цікава в питанні наповнення бюджету? Чи закладені в бюджет конкретні надходження з розмитнення цих машин, чи це буде приємний бонус?

– Закон передбачає, що всі надходження з розмитнення цих авто будуть спрямовані в Пенсійний фонд. Це була правильна ідея і саме так ми її і відобразили в бюджеті. Ви можете побачити, що в доходах з’явились надходження за низкою податків і акцизів від розмитнення, вони зайдуть як доходи до спеціального фонду і одразу передані як трансфер до Пенсійного фонду.

Ми лише запланували в бюджеті механізм для отримання цих грошей. Скільки буде отримано, стільки буде і відправлено в Пенсійний фонд. Держбюджет в своїх видатках не враховує це як ресурс. Це транзит через бюджет в Пенсійний фонд.

– А чи є взагалі хоч приблизні розрахунки кількості цих авто, і скільки отримає Пенсійний фонд?  

– Цих розрахунків дуже багато, як і сценаріїв розвитку подій. Щоб визначити точну цифру, треба знати, по-перше, скільки цих авто є в Україні. Ми знаємо, що є розрахунки ДФС, тому що частина – це авто на тимчасовому ввезенні, частина – на простроченому транзиті, частина перетинає кордон постійно. Тому підрахунки дуже приблизні і складають від 640 тисяч до понад мільйона.

Окрім цього Закон надає декілька варіантів розмитнення: у перший місяць або останній, які технічні параметри того чи іншого авто брати в розрахунок. Тож, прогнозувати щось дуже складно. Враховувати це в дохід бюджету було б неправильно, тому ми підтримали ініціативу Комітету, щоб всі кошти від розмитнення йшли в Пенсійний фонд. Чим більше ми їх отримаємо, тим легше нам збалансувати Пенсійний фонд, який в нас хронічно дефіцитний. Точно пріоритет №1, тому чим більше там буде коштів, тим краще.

– У законопроекті 9260 передбачається зменшення ліміту на ввезення товарів до України поштовими операторами без сплати податків зі 150 євро до 100. Звідки ця ініціатива? Адже суспільство дуже болісно її сприйняло.

– Законопроект 9260 взагалі з’явився як ресурсний законопроект під бюджет. У цьому законопроекті є низка змін, які ми обговорюємо досить давно. Це ті ж акцизи на тютюн, адміністративні норми, направлені на наведення ладу в секторі продажу спирту, нафтопродуктів, які дозволяють краще контролювати цей ринок, але суспільство підхопило чомусь норму про посилки.

Ми з одного боку почали об’єднання ДФС та митниці, але у фінальний стан не дійшли і можна сказати, що не отримали плюсів від цього об’єднання, а мінусів отримали багато

Багато було розмов нібито ми пропонували ввести обмеження у 22 євро. Насправді ми ніколи такого не пропонували, ані Уряд, ані Комітет. Хоча вона існує в ЄС. Ми 22 євро не пропонували, а після обговорення і з Комітетом (податковим), і з ринком запропонували зменшення цієї норми зі 150 євро до 100. Але насправді обговорення цієї норми почалося не з ліміту, а з норми у три посилки, яка у нас була запланована раніше, і яку останні півроку практично всі оператори доставки, включаючи “Укрпошту”, почали піднімати питання що ця норма неробоча наразі.

Якщо система для врахування не готова і готова не буде, і відповідно, якщо норма залишиться, то у нас з 1 січня буде колапс і люди не будуть отримувати посилки вчасно. Тому, реагуючи на це, в нас почалися обговорення.

З іншого боку, з червня місяця до нас звернулися низка асоціацій виробників із проханням відреагувати на питання з посилками. Якщо дійсно подивитись на звіти організації з економічного співробітництва Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD), то це не тільки наше питання.

Останній світовий тренд останніх років з збільшенням електронної торгівлі – це те, що більшість порушень мігрують в пересилання товарів поштою, а не просто перетин кордону.

– Тобто поштова контрабанда – це не українське ноу-хау?

– Звісно, ні. Дуже великий звіт (OECD), який бізнес-омбудсмен поширив на одній з нарад, говорить, що зараз у митних служб ЄС та світу питання проблеми пересилки товарів – номер один. Але українці сприйняли це як обмеження їхніх прав купувати товар. Ніхто нікого не обмежує. Я сама час від часу купую товари за кордоном, особливо ті, яких немає в Україні.

Тобто контроль винятково на митниці дуже мало чого дасть, якщо не буде адекватного контролю за товаром всередині країни.

Питання не в тому, що не можна. Купувати можна, і навпаки, чим ця система буде прозоріша і простіша, а поштові оператори будуть податковими агентами, тим більше це спростить для кінцевого споживача отримання цього товару. Друге питання – це все ж таки межа товару, який можна отримувати без оподаткування і за який треба сплатити митні платежі, які сплачують ті компанії, які завозять цей товар в Україну для продажу. Ми не говоримо про велике розмитнення. Ще раз. Ми до європейських норм колись дійдемо, але зараз ми про 22 євро навіть не говоримо.

Але якщо ми визначили, що європейська інтеграція – наш шлях, то всі наші норми мають бути підігнані під європейські правила. Тому в цьому випадку норма у 100 євро з другої половини 2019 обговорювалася і є компромісною.

– Статус податкових агентів перевізників – складне питання для людей, але наскільки я розумію, це окрім спрощення сплати податків отримувачами дає інструмент контролю перевізників та накладає на них певну відповідальність?

– Ми не запроваджуємо ці норми, щоб зробити людям незручно. Навпаки, наше глобальне завдання – захистити кінцевого споживача. Це питання, яке стосується і купівлі в магазинах, і отримання по пошті. Людина, яка купує, має робити це просто і безпечно. І коли стоїть питання, наприклад, фіскальних чеків, то це питання захисту інтересів споживача.

Якщо говорити про порушення, які відбуваються в пересилках, то це ж порушення не людей. Порушення виникає там, де з’являється несумлінний бізнес, який, використовуючи прогалини в законах та адмініструванні, намагається використати норми для людей, щоб завезти товарні партії, які насправді не є посилками. Коли ми пропонуємо зробити перевізників податковими агентами, ми замість накладання податкових обов’язків на мільйони людей, накладаємо на меншу кількість професійних операторів.

Щодо передвиборчого року, то тяжче вести дискусії, бо наші колеги в парламенті і всі, з ким ми співпрацюємо, дивляться на всі процеси через призму очікування двох виборів

Вони тоді роз’яснять, правильно порахують і заплатять від імені людини ті податки, які дійсно треба сплатити. За аналогією така сама норма у нас існує в банках. Тому дійсно, це з одного боку спрощення для людей, з іншого так, відповідальність для компаній. Головною проблемою існування поштової контрабанди експерти називають відсутність реєстрів отримувачів і відсутність зрозумілого контролю за перевізниками та вантажами. У 2014 році в Україну ввезли 7 мільйонів таких відправлень, а в 2017 – вже 29 мільонів, і кількість зростає щороку на 30%.

– Паперове життя на митниці сприяє тому, що серед такої великої кількості товарів іде контрабанда і її не помічають. Чи знаєте ви про це і як із цим боротися?

– Це дуже комплексне питання, яке треба вирішувати з трьох сторін. Перше – це сам реєстр. Зробити його, і головне, щоб він був сумісний як з митницею, так і з усіма поштовими операторами. Друге – це реформа самої митниці, тому що хтось цей реєстр має адмініструвати, ухвалювати на його основі рішення. І третє питання, це обмін інформацією між нами і нашими партнерами.

Це, мабуть, була перша угода, яку я підписала, – конвенцію MLI, яка відкриває нам доступ до обміну інформацією і ми продовжуємо активно працювати над договорами про уникнення подвійного оподаткування з конкретними країнами.

Тільки повноцінний обмін інформацією між нами та іншими країнами дозволить зрозуміти і перевірити всі дані. І тільки коли ці три речі зійдуться разом, а я сподіваюсь, що це не займе багато часу, бо ми будемо паралельно рухатись в трьох напрямках, тоді ми чітко зрозуміємо, з чим ми маємо справу.

Усі несумісності між тим, що виходить з одної країни і доходить до нас, стануть очевидними, і з цим буде легше боротись системно, а не бігати за конкретними порушниками.

– А є розрахунки, скільки отримає бюджет від зниження ліміту від 150 до 100 євро?

– Є лише приблизні розрахунки, адже кількість посилок може змінитися. Поки що теоретичні розрахунки – це від 800 мільйонів гривень до 1 мільярда. Але це одна з одиниць, яка сильно залежить від поведінки людей.

На наступний день після інтерв’ю, на засіданні Податкового комітету під час обговорення законопроекту №9260 представники “Укрпошти” заявили, що введення електронних реєстрів та надання статусу податкового агента для них з 2019 року неможливе, оскільки вони є підписантами та керуються міжнародною поштовою Конвенцією, згідно з якою перехід на електронний обмін інформацією запланований лише на 2021 рік.

З огляду на це, для уникнення дискримінаційного зобов’язання інших операторів доставки створювати електронний реєстр отримувачів та ставати податковими агентами від 2019 року, було вирішено перенести ці запровадження на 2021 рік. Я запросив письмовий коментар Оксани Маркарової про те, як Мінфін реагуватиме на відтермінування введення в дію головного антиконтрабандного інструменту. “Укрпошта”, отримавши від поштового оператора іншої країни посилку, на якій наклеєна передбачена Конвенцією паперова поштова митна декларація, не має цих відомостей в електронному вигляді і повинна їх вводити в електронну систему вручну.

Реформа ДФС – ключовий пріоритет не тільки для Мінфіну, а й для всього державного апарату

Лише від 2021 року всі світові поштові оператори мають перейти на обов’язковий електронний обмін інформацією. До цього часу вони матимуть право відправляти до України посилки лише у супроводі паперових декларацій. Ми не маємо права розголошувати комерційну інформацію про кількість посилок, які опрацьовує “Укрпошта” щоденно, але можемо сказати, що введення вручну в електронну систему даних про десятки тисяч посилок щоденно вимагає від “Укрпошти” залучення колосальних людських ресурсів.

Тому, з огляду на особливості законодавчо-договірного підґрунтя для діяльності на ринку кур’єрських та поштових операторів, запровадження електронних реєстрів посилок від 2019 року як мінімум поставило б національного призначеного поштового оператора в нерівні умови, а як максимум – призвело б до зупинки виконання ним міжнародних зобов’язань України в рамках поштової Конвенції.

Разом з цим, ми продовжимо роботу з Верховною Радою України для запровадження удосконаленого електронного адміністрування переміщення посилок через митний кордон.

– Наступне запитання – ринок електронної комерції в Україні. Сьогодні e-commerce в Україні розвивається неймовірними темпами і водночас стає найбільш некерованим в Україні сегментом. Головна проблема, яку бачать експерти, – це реалізація товарів незрозумілого походження, по суті контрабанди, та ухилення від сплати податків під час реалізації товарів. Найпопулярніша схема – реалізація нелегально імпортованих товарів через штучно зареєстрованих ФОПів, і це має достатньо масовий характер. Чи помічає Мінфін хаос на ринку e-commerce? Чи є у вас плани впорядкування електронної комерції в Україні, введеня якихось правил гри для уникнення цих відвертих зловживань.

– Мінфін моніторить цю тему, займається, і ми реагуємо на всю ту інформацію, яка з’являється в ЗМІ, і направляємо її в ДФС для реагування, адже конкретні приклади таких фактів мають бути відпрацьовані. Щодо глобальних змін на законодавчому рівні, ми це питання доволі “щільно” обговорюємо, і це одне з питань, за яким створена робоча група. Там обговорюють і питання РРО, і багато інших проблем цього ринку. Ми вже бачимо, що є потреба певних змін регуляції, але детально я ще не готова на цю тему говорити. Ми опрацьовуємо, займаємось, і цей напрямок – точно пріоритет на 2019 рік.

– Експерти кажуть, що вирішенням проблеми масового ввезення контрабанди може стати жорсткий контроль кінцевих продаж. Така теорія розглядається Мінфіном?

– Це не теорія скоріше, а висновок усіх наших європейських і не тільки партнерів. Це так, як працює у всіх країнах, де рівень подібних зловживань є досить низьким. Тобто контроль винятково на митниці дуже мало чого дасть, якщо не буде адекватного контролю за товаром всередині країни.

Якщо ви подивитесь на систему контролю в ЄС, то контроль на митниці не є головним контролем. Головне – це те, що в Європі неможливо продати товар, якщо він належним чином неоформлений, тому що весь ланцюжок продажу до кінцевого споживача неможливий, якщо товар виник з повітря, а не був вироблений в країні або не заїхав легальним чином в країну.

І в нас так само немає іншого шляху, якщо ми хочемо зробити прозору систему, яка на кінцевому етапі має захистити інтереси кінцевого споживача. Це і розвиток КЕШЛЕСІ, розвиток зручної та дешевої для підприємців системи видачі чеків, а споживачу – їхнє отримання. Це закон про кешбеки тощо. Це точно правильний напрямок, але в нас він одразу політизується. Одразу починаються розмови не про те, що давайте захистимо споживача і зробимо зручності для чесного бізнесу, а одразу це переходить в площину того, що це тиск на економічну свободу.

Із 2015 року в нас є обов'язкові чеки для певного типу товарів. Так, воно не всюди працює, але вимога законна є, і від українських виробників ми вже чуємо, що це дає результат. Тому ми повинні рухатись в цій площині, але постійно пояснюючи, задля чого це робиться.

– Останнє питання – податок на виведений капітал. Навколо його ухвалення відбуваються якісь незрозумілі речі. З одного боку, всі за його введення на заміну податку на прибуток. І Президент “за”, і бізнес “за”, і ви особисто теж його підтримуєте, але з іншого боку, його ніяк не ухвалять, і в цьому чомусь позиція МВФ є більш вагомою, тому що вони сумніваються в його ефективності. Чому так?

– Я не буду коментувати позицію МВФ. Вони це зроблять краще, але ситуація, на мій погляд, навпаки, досить зрозуміла. Із червня, коли я стала в.о., одразу ініціювала підрахунки. У будь-якій країні, яка знаходиться в програмі МВФ, і з такими виплатами із боргу на наступні роки фіскальна і макроекономічна стабільність є ключовим пріоритетом для наших кредиторів. Підтримуючи країну кредитами, ми повинні робити те, що спрямовано на зменшення боргового навантаження, збільшення нашої дохідної бази і раціоналізації наших видатків для того, щоб з часом зменшити наш дефіцит і вийти в профіцитний бюджет.

Відповідно до програм МВФ, які є на сайті Мінфіну, в кожній програмі були вимоги, що на час дій програми ми не будемо вводити податкових пільг, не будемо зменшувати чинні податки тощо. І якщо  наявною податковою базою наш дефіцит складає 2,5-2,6%, а наступний ми зменшимо до 2.3%, то все одно ми витрачаємо більше, ніж заробляємо. І поки є така ситуація зменшення податків, або заміна їх тими, що менші, вона не може бути схвально сприйнята нашими кредиторами. Тому позиція МВФ, яку вони озвучують постійно, – “Якщо ви це хочете, то дайте постійні заходи, спрямовані на компенацію”.

– Що таке постійний захід?

– Це або збільшення іншого податку на таку саму цифру, або зменшення видатків. Якщо говорити про цей рік, то повне запровадження цього податку – це від 42 до 46 мільярдів гривень втрат у 2019 році. І це рахувала група, в яку входять і прибічники ПНвК і противники, і Мінфін, і всі всі всі… Але бізнес кричить, що в них є компенсатори, і вони навіть готові зробити авансові платежі.

Компенсатор – це постійний захід або збільшення доходів, або зменшення видатків. Аванс – це не дохід. Це транзакція з переносу того, що має бути в наступному році на цей рік. Ми зі свого боку активно включилися в цю роботу. Естонія запроваджувала ПнВК, коли в неї був профіцитний бюджет. Окрім цього це податок досить новий, не так багато країн його запровадили, і ми не можемо взяти як приклад десяток країн за останні десять років і показати, до чого він призводить.

Перевиконання індикативних показників митниці на зарплати та закупівлю обладнання митниця буде отримувати до 10%

Всі наші аргументи про потенційне зростання економіки, залучення інвестицій, поштовху на майбутнє, ми можемо бути в цьому праві. Але в нас немає доказів того, що ось подивіться, це спрацювало в країні Х, тому що немає статистично значимої країни Х, на які ми можемо паказати і сказати: “Ось подивіться, в них спрацювало, і в нас спрацює”.

Тому це складна дискусія. МВФ оцінює ризики і підходить до цього дуже консервативно. Тому ми шукали варіант, який можна було б запровадити і запропонували компромісний варіант, який передбачав введення ПнВК для копаній з оборотом до 200 млн. гривень, а це 98% юридичних осіб в країні. І нам здавалося, що це покриває практично весь бізнес, окрім офісу великих платників податків. На них в нас і так великі плани і з трансфертного ціноутворення, і багато чого іншого.

Ми відверто вважали що цей хороший і стимулювальний механізм заміни податку на прибуток на ПнВК надамо практично всім компаніям, окрім невеликої кількості великих компаній.

– Але цей варіант, наскільки мені відомо, бізнес і депутати відкинули на засіданні податкового комітету, вимагаючи його введення в повному обсязі і вигляді.

– Зрозумійте. Для нас надзвичайно важливо бути в програмі МВФ для того, щоб отримувати гроші від інших донорів, від Світового банку, від Макрофіну ЄС, а вони попереднім заходом для себе мають знаходження в програм МВФ.

У нас ще в цьому році фінансування і від Світового банку і від Макрофіну ЄС. І в наступному році велике фінансування і це так звані концесійні довгострокові запозичення на термін більше ніж 10 років і які дешевші, ніж на ринку.

Тому для нас наразі збереження макростабільності надзвичайно важливе, особливо в рік двох виборів. Це всі розуміють. Ми звісно будемо продовжувати переговори з нашими партнерами, але наразі їх позиція незмінна. Будь-які запровадження нових податків повинні бути фіскально збалансовані.

Ви ж подивіться, як із 15 вересня відбувається бюджетний процес. До проекту бюджету, який ми подали, було подано пропозицій народних депутатів на суму 2.2 трильйона гривень. Дуже невелика кількість пропозицій була подана про зменшення видатків. Усі податкові “новели” можливі, але вони мають бути збалансовані. Якщо ми виявимося праві, і ПнВК дуже правильний, і дійсно прискорить розвиток економіки, і в нас буде перенадходження, ніхто ж не буде проти. Але якщо виявиться, що ми помилились, що ми будемо робити?

Розмовляв журналіст та ведучій програми розслідувань 1+1 “Секретні Матеріали” Євген Плінський 

источник: tsn.ua